Нещодавно, у ході засідання правління Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського, створеного у 2003 році Іваном Миколайовичем Рішняком очільником правління ДАК "Хліб України", відбулося обговорення оновленого проекту історико-архітектурного меморіального комплексу козацької слави "Батьківщина Кошового отамана Петра Калнишевського" (автор заслужений архітектор України, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка В. Гнєзділов). Роботи з реалізації попереднього проекту розпочаті в селі Пустовійтівці Роменського району на Сумщині у 1989 році: у 1990 році було виготовлено памятник українському гетьману (автори - народний художник СРСР, академік В. Бородай та кінорежисер, скульптор, заслужений працівник культури України Р. Синько). Учасники зібрання вирішили звернутися до керівництва Сумської області та Роменського району з пропозицією: у рамках реалізації ініціативи Президента України В. А. Ющенка в Україні щодо запровадження проекту розвитку українського козацтва на 2006-2010 роки, окремим розділом якого є відродження козацьких столиць та облаштування місць розташування колишніх козацьких січей, завершити спорудження меморіалу козацької слави на батьківщині Петра Калнишевського, в селі Пустовійтівці на Роменщині. Зайве нагадувати, що той, хто не шанує своєї історії - не має й майбутнього, а перспективи розвитку будь-якої держави можна проектувати лише через призму історичної спадщини. Це - аксіома. Важливо, щоб справою духовного відродження в Україні переймалася не лише громадськість, а й державні урядники - з турботою та зацікавлено ставилися до викликів часу, дбаючи про втілення в життя урядових і Президентських доручень з цього приводу. Справа з відродження історичної правди про козацьку добу, зокрема, й на Сумщині та увічнення памяті її яскравих представників, у числі яких - легендарна постать останнього Кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського - це копітка робота у часі, яка потребує й чималих коштів. Розпочата ця діяльність тут великим патріотом Роменщини, кандидатом економічних наук, заслуженим працівником сільського господарства, колишнім очільником Роменського району, народним депутатом України (2002-2006 рр.), нині Головою правління ДАК "Хліб України" Іваном Миколайовичем Рішняком у 1991 році, коли за його ініціативою та безпосередньою участю на батьківщині гетьмана, у селі Пустовійтівка Роменського району було встановлено памятник П. Калнишевському (у бронзі), а згодом - памятний знак останньому Кошовому отаману Запорозької Січі у м. Ромни.

За роки незалежності України ініціативною групою під орудою І. Рішняка здійснена велика робота з вивчення архівних матеріалів та опрацювання інших наукових джерел щодо відтворення історичної правди про легендарного українського державника Петра Калнишевського, а також розгорнута масштабна діяльність з популяризації історичних даних про лицаря слави, останнього Кошового отамана Запорозької Січі: організовано цикли теле- і радіопередач на місцевому та на центральному телебаченні, підготовлено низку матеріалів до друкованих ЗМІ (понад 300), у тому числі - іноземних, знято історико-документальний фільм "Повернення Петра Калнишевського" (автор сценарію - історик, прозаїк, лауреат низки літературних і журналістських премій Д. Кулиняк), а також здійснюється підготовка до зйомок повнометражного художньо-документального фільму (режисер - народний артист України В. Савельєв) та ін. Потреба обєднання зусиль ентузіастів з уславлення памяті українського гетьмана Петра Калнишевського спонукала Івана Рішняка до створення Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського (2003 р.), від моменту заснування якого ця важлива громадська робота набула досконаліших форм. Відомо, що коштом Петра Калнишевського - беззмінного Кошового отаман Запорозької Січі (1764-1775 рр.), зводилися храми, у їх числі й православний храм Святої Покрови у Ромнах та церква Святої Трійці у с. Пустовійтівці.

За ініціативи Фонду та за сприяння Президента України Віктора Ющенка цю перлину сакральної архітектури було відбудовано. Освячення відбулося у 2006 році за участю найвищого українського духовного представництва та Президента України Віктора Ющенка. Постать Петра Калнишевського, увязненого на понад двадцять пять років у Соловецьких казематах на вісімдесят шостому році життя, його мужність і лицарство нині стали хрестоматійними. Цьому велету духу зоріла на меті самостійна могутня Україна, а своїм патріотизмом та жертовним служінням національній ідеї останній Кошовий отаман Запорозької Січі здобув собі славу у віках. Політична автономія, демократичний республіканський лад, встановлений на Запорозькій Січі були, відверто кажучи - більмом на "оці" абсолютній монархії царської Росії. Ліквідацію цих засад демократії було розпочато з увязнення носіїв демократичних цінностей та знищення Гетьманщини (1764 р.), а завершено - руйнуванням Запорозької Січі (1775 р.). Вклад в українську економічну політику останнього Кошового отамана - неоціненний: він дбав про розвиток сільського господарства в Україні, примножуючи кількість багатогалузевих господарств фермерського типу, сприяв розвитку торгівлі, послідовно займався освоєнням земель на Запоріжжі тощо. У память про цей сегмент державницької діяльності українського гетьмана ініціативна група самотужки, а згодом під егідою Фонду започаткувала розробку та запровадження туристичних маршрутів місцями козацької слави (організовано екскурсії на малу батьківщину Калнишевського та пошукові експедиції).

Один з маршрутів проліг на далекі Соловки. Першими "цеглинками" у цій справі стало встановлення на трасі "Київ-Суми", на розвилці шляху до села Пустовійтівка - памятного символічного знаку у формі трикутника (автори - архітектор В. Гнєзділов, скульптори - В. Бородай і Р. Синько, історик М. Полонян, інженер П. Резюк), на якому зазначено: "До с. Пустовійтівка - 2 км, до Запорозької Січі - 511 км, до Соловків - 1 551 км" і, який обєднав три знакові точки на землі, увязані воєдино долею лицаря невянучої слави Петра Калнишевського. Фондом здійснюється розгорнута видавнича діяльність. Спільно з творчим об'єднанням українських письменників "Варта" та однойменним військовим видавництвом Міністерства оборони України розпочато реалізацію проекту з упорядкування військово-патріотичної бібліотечки для Збройних Сил України серіями книг "Лицар дикого поля" (Д. Кулиняк), "Республіка козаків" (Г. Нудьга), "Історія Смілого Феодосія Сахна" та інші. У 2004 році делегація від України побувала на Соловках. Біля камери, в якій утримувався Петро Калниш (як його лагідно називав народ) було урочисто встановлено бронзове погруддя останньому кошовому отаману (з блакитного запорозького граніту), а у Соловецький музей-заповідник - передано подарунки з батьківщини та вузлик землі з села Пустовійтівка, взятої з того місця, де стояла хата Калнишевських. У Сумах діє Клуб Петра Калнишевського. Тамтешні краєзнавці, історики, художники, журналісти, письменники, представники сумського козацтва в основу своєї діяльності поклали популяризацію знань про долю та лицарство останнього Кошового отамана Запорозької Січі.

Маючи на меті піднесення справи увічнення памяті про Петра Калнишевського Фондом зініційовано і розроблено розпорядження Кабінету міністрів України "Про заходи щодо вшанування памяті Петра Калнишевського", затверджене під № 367-р 16 червня 2003 року, згідно з яким було утворено організаційний комітет з підготовки та вшанування памяті останнього Кошового отамана Запорозької січі Петра Калнишевського та розроблені відповідні заходи. У рамках виконання Розпорядження Президента України Віктора Ющенка "Про заходи щодо вшанування пам'яті останнього Кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського" від 14 листопада 2005 року № 230/2005-рп, започатковане Фондом щорічне свято "Калнишева рада", набуло статусу Всеукраїнського. У 2006 році у селі Пустовійтівка закладено "Калнишевий гай", під егідою Фонду провадяться наукові розвідки і дослідження, за наслідками яких відбуваються громадські слухання. 16 березня 2006 року розпорядженням Кабінету міністрів України № 153-р затверджено "План заходів з підготовки та відзначення 315-річниці від дня народження Кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського", у ході реалізації якого було пожвавлено науково-дослідницьку та краєзнавчу роботу, проведені науково-практичні конференції тощо. Однак, аналізуючи урядові організаційно-розпорядчі документи зі вшанування постаті останнього українського гетьмана Петра Калнишевського, які загалом засвідчують розуміння державою важливості повернення українському народові памяті про лицаря козацької слави останнього Кошового отамана Запорозької Січі, на жаль, доводиться визнати, що не розвязаною залишається ключова проблема: ось уже протягом декількох років не виконується доручення Президента України Віктора Ющенка стосовно вирішення в установленому порядку питання щодо створення історико-архітектурного меморіального комплексу козацької слави "Батьківщина Кошового отамана Петра Калнишевського" у с. Пустовійтівка, яке є непідсильним для учасників Фонду, члени котрого - переважно українська мистецька еліта. Саме з метою доведення до логічного завершення цієї справи нещодавно, на засіданні правління Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського, відбулося обговорення уточненого проекту історико-архітектурного меморіального комплексу козацької слави "Батьківщина Кошового отамана Петра Калнишевського" (автор - заслужений архітектор України, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка В. Гнєзділов).

Роботи з реалізації попереднього проекту розпочаті в селі Пустовійтівці Роменського району на Сумщині у 1989 році: у 1990 році було виготовлено памятник українському гетьману (автори - народний художник СРСР, академік В. Бородай та кінорежисер, скульптор, заслужений працівник культури України Р. Синько). Відомий український кінорежисер і скульптор, заслужений працівник культури України Ростислав Синько, презентуючи макет майбутнього монументу Петру Калнишевському зазначив: "Великою прикрістю є те, що й досі ми не маємо жодного експонату, який би поставив відповідно високу планку вимогливості і гідності українців до себе, зважаючи на звитягу та мужність славного державника - символу українського козацтва Петра Калнишевського. І як би комусь не хотілося, але історична парадигма розвитку не терпить волюнтаристського корегування, тож доцільно було б завершити й спорудження згаданого меморіалу, поєднавши тамтешні памятки скіфського часу, стилізований під могилу Петра Калнишевського курган (слід створити нині) з існуючим памятником та запроектований памятник жертвам Голодомору. Ці роботи вже навіть символічно дозволять дотриматися історичної правди та піднести постать останнього Кошового отамана, гармонійно поєднавши память про страшні національні трагедії в один сакральний комплекс". Учасники зібрання вирішили звернутися до керівництва Сумської області та Роменського району з пропозицією: у рамках реалізації ініціативи Президента України В. А. Ющенка в Україні щодо запровадження проекту розвитку українського козацтва на 2006-2010 роки, окремим розділом якого є відродження козацьких столиць та облаштування місць розташування колишніх козацьких січей, зрештою, завершити спорудження меморіалу козацької слави на батьківщині Петра Калнишевського, в селі Пустовійтівці на Роменщині, знявши, наразі, з порядку денного й запитання, що зависає над малою батьківщиною останнього Кошового отамана вже ось близько двадцяти років: "Чи ж державна справа - козацька слава?".Олександра Виноградова - член Національної спілки журналістів України, магістр державного управління.